Як зробити , щоб хлопець ревнував ?
Потрібно викликати у хлопця ревнощі !
З НАКом ми давно. Років десять. Разом - п'ять з половиною . Він - самий класний , самий безцінний , самий цікавий і красивий . Влаштовує мене абсолютно у всьому. Крім .... Він - не ревнивий . Він любить мене , але не поспішає ревнувати чомусь . Я радіти , напевно , повинна. Але я не знаходжу приводів для величезної радості . Я хочу відчути . Що значить ревнощі. Коли її немає зовсім - недобре . Неповноцінне відчуваю себе якось .
Алінку ревнують , Жанночки ревнують , Настю .... А як же я? Чим гірше своїх подружок ? Начебто , і на личко гарненька, і фігурка класна .... Чому мене ревнувати не можна? Засмучуюсь все більше з кожним днем . Він зауважує моє розлад . Але не міняється нічого . І причину знає !
Він каже , що ревнує , але вірить мені . Не бачу я його ревнощів ! Може , зовсім осліпла від любові ? Необхідно прозріти і придумати що-небудь! Терміново придумати ! Тому що я не в силах так от жити .
Мені не потрібні дорогі діаманти і шуби , мені не потрібні квартири та автомобілі. Купіть мені ревнощі ! Я віддам будь грошики за неї ! Попросила у чоловіків і хлопців подруг .... Але вони зрозуміють мене не так. Я перебуваю в пошуках правильного розуміння.
Я змінила імідж . І мій хлопець визнав . Що я стала набагато красивіше. З ним погодилися багато . Навіть я полюбила відображення власне. Купила дзеркальце нове собі , щоб приємніше було дивитися у його . Але мій хлопець жодного разу не спитав , до чого були такі зміни.
Я завела тисячі друзів в Інтернеті . Спілкувалася з ними цілодобово безперервно , пропускаючи побачення з коханим. Улюблений сприймав спокійно це , аргументуючи тим , що я маю цілковите право на своє проведення часу . Він дзвонив - я довго не брала трубку . Потім скидала виклик . Він і тут мене виправдав : згадав, що й сам так робив , коли зайнятий дуже був . Як прикро! Трохи мобільний телефон свій від образи не розбила . Добре , що стрималася. Він - недешевий .
Я і в відкриту говорила Толику , що я зраджую йому . Він сміявся і називав мене улюбленої пріколісточкой . Як можна так свято довіряти дівчині ? Якби він так пожартував - була б істерика , були б розбирання. Не знаю , що і придумувати вже . Моя фантазія забрела в павутину тупиків . Я і фарбувалася яскраво , і нігті нарощувала . Він вірив і вірить , що я чепуряться лише для нього. Ну , і для себе , звичайно ж. Він завжди мені твердив , що я зобов'язана любити себе . Якось звикла , розуміючи , що він правий в деякій мірі.
Подружка Катька з розуму сходить . Мріє , щоб я була на її місці , а вона - на моєму . Помінятися б тілами. Але ніхто не вміє такого робити. Доводиться страждати , тихо заздрячи один одному. Заздрість не допомагає. А що допоможе , якщо навіть на диво марно розраховувати. Чудо - все одно , що відбувається з моїм життям.
Вчора говорила по домашньому у ванній. Хлопець у мене залишився , бо батьки поїхали на дачу. Придумали , заздалегідь , з Свєтку , що я буду говорити їй . Загалом , Світланка була в ролі бой- френда мого .
Ось наша розмова :
Світу:
- Привіт , моє сонце !
Я:
- Привіт , котик!
Світу:
- Що робиш?
Я:
-В ванночці плаваю . До мене не хочеш?
Світу:
- Звичайно , хочу , а хлопець ревнувати не буде?
Я:
- Мій хлопець - абсолютно не з ревнивих , радість моя .
Світу:
- Як же пощастило тобі, люба !
Я:
- Інколи - так , янголятко.
Дивіться , скільки слів , до яких вже приревнував можна :
- Котик .
- Янголятко .
- Радість моя .
Е слі б я почула запитання: «До мене не хочеш? » .... Не знаю , що б я тоді влаштувала . Летіли б, напевно , багато речей в бік коханої . Мені ж треба показати своє невдоволення !
Може він не сприймає мене серйозно ? Причина - велика різниця у віці. Це він вважає її великий! Вісім з половиною років - нормально. Тим більше що вік (яким би він не був ) ніяк не повинен відбиватися на почуттях. Я не женуся за божевільними сценами ревнощів. Я потребую хоч в якомусь її прояві ! Він , якби сказати , що ревнує - подарував би мені море щастя. Але йому шкода купати мене в « щасливих морях ».
Друзі радять завести коханця. Варіант ! Але я не хочу змінювати коханому , ось в чому справа. Хтось може зустрічатися з п'ятьма дівчатами ( хлопцями ) відразу . А я не можу. Тому що люблю хлопця свого .
Змусити ревнувати - неможливо. І мене б не змусили насильно. Все має відбутися саме по собі . Як ? Який спосіб самий швидкодіючий і ефективно? Ультиматуми ставити - це не мої правила . Мені не приваблива « неприродність ». І в прохання оформити ревнощі я теж не в силах. Ну , не скажу ж я йому , типу , поревнует мене . Звучить безглуздо . А як соромно !
Я навіть сексом з ним не займалася тижні три . Думала , що він затурбується , запитає щось . Ніякої абсолютно реакції. Він продовжував вести себе так , ніби нічого не змінилося. Він ніби терпіння моє відчував!
Радили поїхати. Поїхала . На місяця півтора ! Мене з роботи звільнили за запізнення . Сама винна : годинник не перевела на час «назад ». Або .... «Вперед » .... Коротше , не дуже-то і важливі подробиці такі . І ось я , така вся безробітна , беру у коханого грошики (він мені їх сам дає ) і їду на відпочинок. Ми зідзвонювалися щодня, але і під час мого відпочинку він жодного разу не поцікавився на рахунок того , чи є біля мене чоловіки. Можливо , він вважає непривабливою мене , якщо так спокійний.
А ще й заміж кличе . Не вірю я , що після одруження зміниться що-небудь . Буде все , як є зараз . Таке «справжнє » мене і відлякує від серйозного кроку . Не вийду я заміж за нього , поки він ревнувати мене до когось не навчиться ! Втомиться чекати - нехай шукає іншу наречену. Втомилася я дуже . Чесно . Сил немає більше . Таке ставлення його до мене - тихий жах.
Хочу не звертати уваги на його такий недолік . Постараюся жити для себе , забивати все свій час вільний чим-небудь корисних . Батькам нічого не розповідаю . Вони точно вирішать , що у Романа є інша жінка. Крики , неврози , довга розмова - зайве. Самостійно б розібратися у всій цій плутанини .
Рада батьківський знаю : « кидай його . Іншого зустрінеш ! ». А любов куди тоді подіти ? Мені подобається його любити , так як він гідний моєї любові . Я і хотіла бути разом з ним. І нітрохи не шкодую , що доля вирішила нас звести .
Далі . . .
Як змусити ревнувати навіть чоловіка ? - Як викликати ревнощі ?
Як викликати ревнощі у хлопця ? - А нехай мій хлопець поревнует !
